- спопелілий
- -а, -е.Дієприкм. акт. мин. ч. до спопеліти.••
Спопелі́лий се́рцем — душевно спустошений, байдужий до всього через великі страждання, тяжкі умови життя.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Спопелі́лий се́рцем — душевно спустошений, байдужий до всього через великі страждання, тяжкі умови життя.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
спопелілий — дієприкметник … Орфографічний словник української мови